Одна мова — сто способів сказати «картопля»
Балачко — про діалектні слова, які звучать смішно для одних і рідно для інших. Подорожуємо говірками України і пояснюємо, звідки береться таке розмаїття.
Що таке говірка
Говірка — мова конкретного села чи місцевості. Вона живе поруч із літературною мовою, яку вчать у школі. У говірках зберігаються давні слова, які зникли з книжок, і запозичення від сусідніх народів. Тому житель Закарпаття і житель Полтавщини можуть по-різному назвати той самий предмет і обидва будуть праві.
Картопля по-різному
Бульба
Поширена на Поліссі.
Бараболя
Можна почути на Поділлі й у Галичині.
Компера
Трапляється на Буковині й Закарпатті.
Крумплі
Закарпатське слово угорського походження.
Ще трохи смішних слів
- Файно — гарно, добре (Галичина).
- Ґазда — господар, хазяїн.
- Трускавки — полуниці.
- Фіра — віз, підвода.
- Тремпель — вішак для одягу.
- Шуфляда — шухляда.
- Сулія — велика пляшка.
Балачки за столом
Найкраще слухати говірки за спільним столом, коли кожен розповідає, як кажуть у нього вдома. Такі розмови прикрашають будь-яку зустріч, і ще більше ідей для неї є на vechornyko.online.
Звідки слова
Частина діалектних слів дуже давня і мала відповідники в староукраїнській мові. Інші прийшли від сусідів: польської, угорської, румунської, німецької. Наприклад, у Галичині багато слів польського й німецького походження, а на Закарпатті — угорського. Мова завжди поглинала нове, і це її жива сила.
Як збирати говірку
- Розпитайте бабусь і дідусів, як вони називають звичні речі.
- Записуйте розмову на диктофон, з дозволу.
- Складіть свій міні-словник з поясненнями.
- Поділіться з дітьми — їм буде цікаво дізнатися «секретні» слова родини.
Гумор говірок
Діалектні слова часто стають основою для жартів і непорозумінь, коли люди з різних регіонів зустрічаються. Але сміятися варто разом, а не з когось. Розмаїття говірок — багатство мови, а не помилка.
Про Балачко
Балачко ведуть філологи-аматори, які люблять подорожувати і записувати місцеві слова. Звіряємо їх з діалектними словниками.